Закарпатський митець у Чернівцях виставкою “По п’ять” показав трагічну долю репресованих земляків
Інформація взята з сайту “Закарпаття онлайн”
Історія на полотні. Репресії проти населення Закарпаття, вивезення з території краю представників угорської та інших національностей в 1944-1945 рр. Ця трагедія наштовхнула закарпатського скульптора та художника Петера Матла на створення виставки, де автор показав власне бачення сталінських таборів.
Під час сталінського режиму в 1944-1945 роках із Закарпаття було вивезено понад 40 тис. людей. Всіх їх чекала трагічна доля у таборах ГУЛАГу. Рік тому закарпатський художник з угорським корінням Петр Матл прочитав книгу про репресії радянської влади і свої враження вирішив передати на полотні. Так і були створені перші роботи митця. ПЕТЕР МАТЛ: «Я би назвав це пробудженням національної пам’яті. Це не ілюстрації про цю подію, а мої рефлексії». А далі художник познайомився із двома священиками, котрі пережили репресії та були в таборах. Їхні історії наштовхнули пана Петера продовжити творити далі в цій тематиці. 40 робіт у техніці пастелі та графіки автор написав за рік.
ПЕТЕР МАТЛ: «Для майбутнього покоління я хочу цією виставкою сказати, що є вихід навіть у найважчих випадках. Треба вірити. І ця віра, що в будь-якій ситуації можна лишитися живим». Роботи художника Петера Матла – це тільки частина виставки. Інша – це документальні архівні матеріали, котрі збирали угорські історики. Інформація на стендах – різними мовами, аби у кожній країні, де буде експозиція, люди могли зрозуміти її сенс. ЛАСЛО ВІДА, КОНСУЛ ГЕНЕРАЛЬНОГО КОНСУЛЬСТВА УГОРЩИНИ В УЖГОРОДІ: «Это общая наша трагедия и венгров, и румын и украинцев. Речь идет о жертвах коммунизма. Мы считаем необходимым больше об этом говорить и важно помнить, ведь есть еще то поколение, которое это пережило и может об этом рассказать». Виставку «По п’ять» побачили вже Старому Самборі та Львові.
Нині у Чернівцях «доторкнутися до історії» прийшли науковці та місцеві художники. ІННА ДУТЧАК, ІСТОРИК: «Популяризувати історію краще через художні твори… Я за такий хід, аби так через виставки акценти робились на суспільні моменти». АНАТОЛІЙ ЖИТАРЮК, ХУДОЖНИК, СКУЛЬПТОР: «Немає значення в якій техніці ми працюємо чи якими засобами передаємо той чи інший свій задум – важливо, чи змогли ми передати ті наші емоції глядачеві. Ці роботи не могли не зачепити і не зворушити серця тих, хто їх споглядав». Виставка у Чернівецькому художньому музеї триватиме 2 тижні. Далі помандрує до Калуша та Угорщини.
Досвід національно-визвольних рухів
З ініціативи Генерального консульства Угорщини в м. Ужгород 15 грудня у Львівському національному університеті ім. Івана Франка відбувся круглий стіл на тему «Національно-визвольні рухи у Центральній та Східній Європі 40-50-х рр. ХХ ст. досвід України та Угорщини». У його роботі взяли участь науковці та дослідники історії зі Львова та Закарпаття, які вивчають цей непростий період нашої недавньої історії.
Відкрив засідання завідувач кафедри новітньої історії України ім. М. Грушевського, професор Олексій Сухий, а проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці ЛНУ Марія Зубрицька та віце-генконсул Угорщини в Ужгороді Ласло Віда наголосили на важливості зв’язків між Україною та Угорщиною, зазначивши, що академічна дискусія про трагічний досвід радянських репресій є важливою для обох народів, яка допоможе спільно осмислити трагічні події середини ХХ ст.
З доповіддю на зібранні виступив голова редакційної колегії Закарпатської обласної книги памя’ті «Реабілітовані історією» Олексій Корсун, під редакцією якого в останні роки побачили світ унікальні видання, які значною мірою сприяли стиранню «білих плям» нашої новітньої історії. Це збірники архівних документів і матеріалів «Закарпатські втікачі в СРСР: через табори ГУЛАГу і Бузулук до рідних Карпат 1939-1949» (2011 р.), «Закарпатські угорці і німці: інтернування та депортаційні процеси 1944-1955» (2012 р.) та «Колективізація в Закарпатті: політичні та адмінзаходи примусового впливу на селян 1944-1955» (2014 р). О.Корсун детально розповів про політичні процеси на Закарпатті у перші повоєнні роки після входження краю до СРСР.
Про форми і методи боротьби збройного підпілля ОУН Львівщини проти радянського тоталітарного режиму (1947 – середина 1950-их рр.) розповів науковий співробітник Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, кандидат історичних наук Михайло Романюк, а докторант Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України Олександра Стасюк – про боротьбу радянського режиму з національно-визвольним рухом під час проведення повоєнних виборчих кампаній. Завідувач кафедри історії та суспільних наук Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Юрій Чотарі та секретар ГО «Комітет Свалявського меморіального парку» Юрій Дупка розповіли про інтернування та депортації жителів Закарпаття угорської та німецької національності на примусові роботи у радянських таборах у1944-1945 роках.
У рамках круглого столу у Виставковій залі університету було відкрито художню виставку під символічною назвою «По п’ять» відомого закарпатського митця Петера Матла. «Виставка присвячена темі депортації угорського та німецького населення Закарпаття у 40-50-х рр. ХХ століття і є співзвучною з тематикою круглого столу. Сама ж депортація стала одним із проявів процесу «совєтизації» на теренах західних областей України», – зазначив під час відкриття виставки голова Товариства культури львівських угорців Габор Сарваш.
«Цьогоріч виповнилось 25 років з часу, відколи наші країни налагодили дипломатичні відносини і задекларували основні принципи взаємин – добросусідство і співпраця. Угорщина впродовж цього часу послідовно підтримувала суверенітет України й у складний для нас час збройного протистояння з Росією Угорщина залишається на стороні України. Спільна трагедія – це тема не лише сьогоднішнього круглого столу, а й предмет діалогу між науковими інституціями та вченими, – наголосив віце-генконсул Ласло Віда. Радянська тоталітарна система завдала непоправної шкоди як Угорщині, так Україні і її болючі наслідки ми відчуваємо і по-сьогодні. Людей нищили фізично і морально, зневажали їхні національні святині та історичні надбання, фальсифікували історію. Такими заходами, як ця конференція, ми спільно відроджуємо історичну справедливість на національну пам’ять наших народів, зміцнюємо добросусідство, адже важкі уроки історії мають лягати в основу сьогоднішніх і майбутніх дружніх взаємин між нашими країнами»
каже Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ, для «Дня», Львів
Відкриття виставки в Хусті (галерея)
Сьогодні, 28 червня, у Хустській картинній галереї відбулося відкриття унікальної графічної виставки члена Національної спілки художників України, відомого мукачівського митця Петра Матла.
Два роки тому знаний не тільки у краї, але й далеко за його межами скульптор-монументаліст спробував себе у новому напрямку мистецтва – створив цілу серію графічних робіт – 50 полотен на тему сталінських репресій. “Три роки тому я прочитав книжку закарпатського історика про репресованих краян. Це і стало поштовхом для створення серії робіт, яку я назвав “По п`ять”, оскільки саме по п`ять ув`язнених відбирали з концтаборів ГУЛАГу, шикували і відправляли на важкі роботи. Тут представлені роботи не тільки про цивільних людей, але й відображені спогади священиків, які відсиділи в ГУЛАГу, але не зламалися, а навпаки – переживши всі страхіття, як гідні християни вказували іншим, що вихід з найскладніших ситуацій є.
Моя мета – показати цією виставкою, що це є дійсно так”, – поділився з ГК митець. Ч Чимало робіт автора мають філософський характер, приміром, зображення пагорба і вагітної жінки.имало робіт автора мають філософський характер, приміром, зображення пагорба і вагітної жінки. “Того часу серед ув`язнених було чимало вагітних жінок, які народжували у нереально важких умовах. Експонуючи виставку в Чернівцях, до мене зі сльозами на очах підійшла елегантна жінка і розповіла свою життєву історію. Вона вперше побачила світ у концтаборі, бо там народилася.
Цією роботою я хотів показати, що життя завжди перемагає”, – поділився з присутніми пан Петро. П Привітати митця з відкриттям виставки завітали колеги по цеху – Орест Цюпко, Йосип Блецка, Василь Деяк, Сергій Галай, представники духовенства та громадськість Хустщини, а також гості з Тячева, зокрема регіональний представник товариства угорської мови і культури Йосип Шорі. З вітальним словом виступив і голова Хустського осередку товариства угорської мови і культури Йосип Козьма.ривітати митця з відкриттям виставки завітали колеги по цеху – Орест Цюпко, Йосип Блецк“Нам надзвичайно приємно вітати чудового митця – активного учасника міжнародних пленерів та виставок – у нашому рідному місті.
Надзвичайно потужна виставка. Відчувається, що автор не просто вивчив цей болючий етап історії, але пропустив через себе і відтворив у своїй творчості. Бажаю й надалі творчої наснаги”, – звернувся до автора Йосип Козьма. До сл До слова, виставка триватиме 2 тижні, тож усі бажаючі мають нагоду ознайомитися з творчістю відомого митця.
Останні коментарі